Kima (kimaki) wrote,
Kima
kimaki

І все-таки ангел...
А у нас тут солдати... 2 штуки... після поранень на реабілітацію на півроку прилетіли. Ми вчора їздили їх провідувати і їсти завезти.. І вони такі... Позитивні і прекрасні. З ними хочеться говорити про все і про всіх, бо даються говорити.
Один посмихається очима - супроводжував колону з їдою, попав снаряд, прикрив собою кількох, отримав важке поранення спини. Не ходить, може стояти. Уже. Рустем. Такий... мовчазний, але з дуже "говірливим" поглядом. Як гляне - так слів не треба.
Інший Сергій. Льотчик. Був підбитий, впав зі 100-метрової висоти. Паралізований. Спочатку рехав тільки рукою і головою. Тепер залишилося повернути до життя ноги. Позитивчик! Капець просто. кілька місяців тому померла від раку дружина. Залишився синок 1.3 і старший син дружини - 19. І жити нема де, бо квартира в 5-типоверховому будинку. На 5-му поверсі.
І пробули ми вчора з ними півтори години. І йти не хотілося. І проблеми всі якось... Пішли назад, бюо в порівнянні - вони не проблеми, а так - фігня.
Tags: Мої таракани, Україна, будні в ЛА
Subscribe

  • (no subject)

    Дома 20 сортів чаю... Якщо врахувати, що мала п"є тільки шоколадний або карамельний - дуууже інколи фруктовий може випити, а чоловік п"є виключно…

  • 32:)

    Лас Вегас і сім'я :) я задоволена!;)

  • (no subject)

    У мене появилася нова іграшка, яка повинна полегшити мені життя - мультиварка.. Покидайте в мене рецептами нашої української кухні, або пошліть мене…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments